Хто придумав життя
Таке дивне й заплутане
З усіма його відносинами
Обовязками
Працею що народжує
Зморшки на долонях
З душею та тілом
З прагненням
Що виринає
З думки мистецтвом
З брехнею та підлістю
Неіснування мого
Та вашого
Часами вище
Від зірок спалахів
А потім нижче
Від жадоби й злості
З горіччю горіха
Недозрілого
Або солодке
Що й не відірватись
Життя в котрому
Слово стало тілом
А тіло стає словом
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312088
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.02.2012
автор: Харіс