(Акровірш)
Грає, квітне веселонька
Аж до небокраю.
На свою журюся долю -
Іншої шукаю!
Гори мої, полонини,
Усенькі Карпати -
Цілий світ заполонила
Україна-мати!
Літа чорна ластівочка
Обабіч хатини.
Чуєш, моя співаночка
Цариною лине?
Ішли хмари, ген, за гори -
Неба вість післали...
А мені рушати скоро
За Чорні Ослави!
Грає Бистриця на сонці,
А я си сумую...
Десь, бігме, в чужій сторонці
Кохання відчую!
Увірвалась мені в груди
Полинова туга.
Розтрушу її на люди -
Одійде наруга.
Любо, файно мені стане
І душа зрадіє.
Тепла згадка не зів"яне -
Ожиє надія!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312021
Рубрика: Акровірші
дата надходження 07.02.2012
автор: Дощ