Жадану прохолоду на поля
Приносить в серпні нічка чарівниця.
Дрімає степ. Лиш вітерцю не спиться,
Траву колише він, як немовля.
А та шумить, тихесенько зітхає,
Ромашками сміється в небеса…
Із зоряних очей Богів, сльоза,
Росою вранці на поля стікає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311829
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 06.02.2012
автор: Осіріс