Спекотний літній день минає
І розпашілий сонця диск,
Помалу в море хмар сідає,
Проміння пригасивши блиск.
Далеко, ген за небокраєм,
Куди лиш поглядом сягнеш,
Зоря вечірня догорає,
Краса, якої не збагнеш.
І таємниче чудо-море
Кудлатих, різнобарвних хмар,
То перетворюється в гори,
То в образи страшних примар.
Усе навколо засинає
І шелест листя й спів птахів,
Глибоко темний ліс зітхає...
Та не стихає дзвін струмків.
Погас останній сонця зблиск,
Ніч літня владно наступає
І місяць, ніби море бризк
По небу зорі розсипає.
Все спить і я лягаю спати,
Вже стука сон в моє віконце,
Щоб завтра рано рано встати,
І привітатись: "Здраствуй, СОНЦЕ!!"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311597
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.02.2012
автор: Настя Ковал