Двомовний ноктюрн

Крадеться  змоклим  дощовим  вовком,
 По  буеракам  осень  золотая.
 Листвы  порошу  ветерком  вздымая,
 У  бур’янах  сіріє  за  ставком.

 Открыт  сезон  охоты  для  неё  –
 На  птаха  перелітного  чекає.
 Той,  злякано  у  височінь  злітає…
 Над  лесом  хороводит  вороньё.

 Ключі  не  наздогнавши,  по  стерні,
 Уставшая,  фатой  ложится  белой.
 И  глаз  её  луною  в  небе  спелой,
 Меч  крижаний  гартує  у  вогні.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311583
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 05.02.2012
автор: Осіріс