На прощання ромашок букет
Залишаю на мокрім пероні.
У кишені на поїзд білет
Перше місце в купейнім вагоні.
Той букетик ніхто не підняв,
Не зігрів,не торкнувся вустами,
Він ще довго самотньо лежав,
Перехожі топтали ногами.
Плакав дощ і вмивав пелюстки.
Ранок бачив як сонце вставало,
Як зібрали букет дві руки,
Й біля серця з любов'ю тримали.
Швидкий поїзд летів в нікуди,
Мов втікав від пекучого болю,
А за вікнами ніби сліди,
Цвіт ромашок по білому полю.
© Copyright: Виктор Гала, 2012
Свидетельство о публикации №11202046403
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311382
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.02.2012
автор: Віктор Гала