Гудуть вітри,ламають гілля,
Зривають лист з горобини.
Я заварю п'янкого зілля,
Засну,нехай насняться сни.
Нехай насняться ясні ночі,
Далекі відблиски заграв
І молоді грайливі очі,
Яких весь час мабуть шукав.
Може насниться як стікало
По тілу шовкове вбрання,
І з шелестом під ноги впало,
Немов листок з календаря.
У сні побачу пружне тіло,
Відчую вуст терпкий нектар,
Згадаю те,що відболіло,
Побачу спалахи Стожар.
Насниться,-як свічки палали
Серед розкиданих шовків,
І довго тіні дві блукало
Під давню музику гріхів.
Як в трепеті тіла злилися
У загадково-дивну тінь,
Мабуть весь світ тоді молився
Не піднімаючись з колін.
Коли скінчилась ніч казкова,
Туман нічний на трави впав,
В руці тримав вбрання шовкове.
То може зовсім я й не спав?
Гудуть вітри,ламають гілля,
Зривають лист з горобини,
Я захмелів від того зілля,
Яке так манить в дивні сни.
© Copyright: Виктор Гала, 2012
Свидетельство о публикации №112013110459
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310679
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.02.2012
автор: Віктор Гала