Паламари діяннями прокляті
Згорять у хоругвах власноруч тканими
Не залишиться навіть в попелі
Їхніх помислів дарованих санами
Скільки душ погубили виродки ?
Наче правду і світло несучи
Та з появи мали зародки
Що до пекла ведуть неминуче
Як то можна дивитись у очі ?
Й чистим наче б то бути тілом
А самим гріхом вкрити ночі
До відрази паскудним ділом
Скільки вас на землі ? Безліч ?
Не на довго це , скоро час
У могили складе вас пліч-о-пліч
І не буде вже вас серед нас
Навіть блиском ваших діянь
Що наповнені грані болі
Не наповнять свіжість світань
Бо не стане негоди в долі
Куполи тріснуть і розвіється
Їхня мідь по усій землі
Все , що сказане , колись справдиться
Не сьогодні , так в завтрашнім дні
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310544
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.02.2012
автор: Андре Ільєн*