Я тебе згадую інколи, твоє ще не фарбоване волосся,
Та вже не так як раніше, те що задумали – не збулося..
Все таки, ми одне одного багато навчили
Була любов така, що і батьки не розлучили…
Я вкрав тебе із під вінця… і так само сталося зі мною!
Ну просто дежавю..! а думав в день один помремо ми з тобою…
Ти не подумай що зла тобі бажаю… Ні…
Просто сповідь така…. в кінці…
Я твого спокою не порушу…
Та тільки спогади роздирають душу.
Як влітку в озері купались ми голі..
Послане одне одному.. – дякували долі.
Як ранком вдягала мою сорочку
І сварилась, за носок у куточку..
А я поцілунком затикав тобі рот,
А тепер….. до серця змінила ти код…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310425
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.01.2012
автор: oleg lytvin