За селом в тумані Осінь заблукала,
І птахів ключами злякано гукала,
Вітром пробивалась між гілок тополі,
Листя зачіпала, й те летіло долі.
Мрякою вдивлялась в річки темні води,
Де купались хвилі, сірі від негоди.
Стомлена, на вербах, трохи посиділа
Й золота вогнями плавні запалила.
Пухом комишевим в небо здійнялася:
У поля за лісом сліпо понеслася.
Там шукала марно стежку чи дорогу,
Об курган спіткнулась і забила ногу.
В оранці намисто з бурштину згубила:
Мрякою, дощами гірко голосила…
І текли ярами каламутні сльози,
Доки не скували в грудні їх морози.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310207
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 30.01.2012
автор: Осіріс