Світить сонце променисте,
Хоч зима надворі.
Заіскрились,мов намисто,
Бурульки прозорі.
Тануть,стиха,на причілку,
Скапують сльозами.
Зовні схожі на сопілку,
Схожі й голосами.
Як подує свіжий вітер,
Тоненько заграють,
А як дуне ще сильніше-
Голосно співають.
Та помалу опадають,
Кришталево дзвонять-
То в останнє вже співають,
В кучугурі тонуть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310151
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 30.01.2012
автор: Павлусик-Кузмяк Олег Мико