Так близько й водночас далеко,
Між зорями всесвіту хмар,
Планета космічною стежкою,
Промінням неначе ліхтар.
Світила яскравими білими,
Усіх кольорів небокрай,
Теплом і любов’ю горіли ми,
В душі залишаючи рай.
Своїми думками небесними,
Осяяний погляд життя,
Свідомість співаючи веснами,
Купалась в воді почуття.
Надія у добре повірити,
Злетіли усі до землі,
У небо упали за зіркою,
В божественну силу світів.
29.01.12
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309911
Рубрика: Присвячення
дата надходження 29.01.2012
автор: КРІПАКОС