Ой,ти вітре перемін,
Ой мужі ,до крісл охочі,
Зачекалися ми змін,
Ще чекати нема мочі.
Обіцяли ж ви давно
Збагатіти разом з нами,
То ж чому на кляте дно
Летимо ми знову з вами?
Стільки років летимо,
Кричимо й б`ємося в груди.
Може борг ми платимо
За гріхи,що будуть?
Може яма та брудна
Для сміття лише пригожа?
Може в ній немає дна?
Схорони нас сила Божа!
Скільки ж то брехню красиву,
Наче мед,будемо пить?
Тратимо ми марно силу.
Шкода й час,що так летить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309776
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 28.01.2012
автор: Павлусик-Кузмяк Олег Мико