Забував тебе надовго,
Та не зміг.
Перебрів і перечовгав
Сто доріг.
Повернувся в гай осінній -
Щастя схов,
Пісня давня - синій іній
Залунала знов.
Як підставив дятлу груди
Граб, що всох,
Я відчув - уже не будем -
о удвох.
Остовпіла яворина,
Дуб поник,
Замішався, наче винен
Чагарник .
І пішов я в путь стопершу.
Прощавай!
З іншим задуми вивершуй,
З ним - у рай .
Я тужитиму, а вдасться,
То не так, -
Шанс в житті пізнати щастя
Має всяк.
27.01.12.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309472
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.01.2012
автор: Рідний