Розіп’яті на нотнім стані – тіла
Повсякденні і не бажані – діла
Розчинились від сонця коминів – в дим
Замерзають свавілля кігті – арканом тугим
Розлоге русло джерела полум’яного
Свіжіло суцвіттям страху
Годуючи собою погляд раннього
Рятуючи всесвіт від краху
Розвіяні на вічнім вітрі – сни
Пов’язані обличчя стрілами – на полотні стіни
Короткий передзвін сердець – в ночі
Душі осколки оберне – в ножі
Ставши містом , чи радше мостом
Між здоровим і надто глуздом
Загойдались у відчаї
При світлі свіч розгубили в чаї
Те , що тут і не тут
І раптом
Той кайдан зникне і той джгут
А я хто ?!?!?
Найочікуваніше запитання
Роздоріжжя йому гріш
Напуває зірниця рання
Той огризок душі , що ніж
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309178
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.01.2012
автор: Андре Ільєн*