Кава злічена,
кофеїну бракне для нових сновидінь.
Паралічами
застигли поряд фіранки
засмальцьовані.
Вітер не приходить в гості, не куйовдить волосся,
а втім, бути вітряною не означає
розплітати коси
і в тарілках порожніх шукати
відчаю й зіпсованості.
О боже,
я говорю зараз із шматком паперу,
що під руками лежить місяцями.
Почекайте ще кілька хвилин,
і моя турбота про себе зійде нанівець,
розкришить останній кусень хліба на підлозі
і спатиме, спатиме,
як до того ніхто ще не спав.
І сто хвилин їй не вистачить,
чи сто одної забутої кимось.
Тай музика в ній не пробудить
нічого живого.
Світ змінюється докорінно,
руйнуючи стереотипи ночей.
Бракне кави, спокою і натхнення...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308614
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 23.01.2012
автор: Іванна Шкромида