Підняти очі догори

Як  важко  в  метушні  міській  не  загубитись
Багато  треба  мати  волі  наснаги
І  може  варто  помолитись?
Всерйоз,а  не  з  розваги

Релігія  це  та  першооснова
Що  в  хаосі  життя  показує  дорогу
А  рівна  їй,хіба  що  мова
Бо  це  святе...ця  віра  в  Бога

і  як  важливо  вірити  що  є
Так!Що  дійсно  є  і  серцем  відчувати
Що  хтось  поглядом  своїм  тебе  тримає
І  все  життя  буде  оберігати

і  сила  ця  недасть  зробити
Крок  в  бік  від  істини...від  правди  ,волі
Навчить  по  справжньому  любити
й  не  кинути  в  печаль  недолі

Багато  з  нас  уже  забули
що  значить  вірити...надіятись..допомагати
дорога  в  храм?ЇЇтакож  минули
Прямуючи  до  влади  й  слави…

спитають  потім  у  знайомих
і  закричати  схочеться  на  людях
в  яких  країнах  невідомих
зникла  душа  моя?..нема  її  у  грудях!
Ту  пустоту  нічим  не  замінити
Зруйнує  й  спалить  остаточно
Буде  в  пекельнім  полум*ї  горіти
І  зміни  ми  побачимо  наочно…

А  душу  треба  берегти
Від  звірств  і  капостей  суспільних
Та  не  втрачати  голови
Вдаваючись  до  всіх  подоб  тваринних…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308438
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.01.2012
автор: Турист