Багато слів написано про те
Про що я хочу серцем написати
Бо слово це для кожного святе
І рифму тяжко підібрати...
Згадайте ви хто шлях життєвий
Разом із вами поруч йшов
Один лиш образ...і миттєво
Наповне серце вам любов...
Любов до матері свята
Безмежна і бездонна
І буде в того правота
Хто іменем її назве - Мадонна...
Вона - дорожча від усіх
Вона - душі моєї берегиня
Вона - як зірка для дітей своїх
Вона - ікона і святиня...
Та дуже часто забуваєм
Ми ці слова
Словами матір ображаєм
Дивуючись що сивіє у нені голова...
Їдучи з дому кращої долі шукать
Непомічаємо ми того
Що очі мамині блищать
Коли збираємось в дорогу...
Та варто хоч задуматись на мить
Чи варто неньку залишати?
Чому на лагідних очах сльоза бринить?
Та час уже в дорогу вирушати...
У кожного у світі своя доля
Повинні ми до неї йти
Чи щастя то , а чи неволя
Ми пам*ятатимем завжди
Як бігали малі навколо хати
За метеликом барвистим
Як солодко в колисці засипати
Під мамин голос:ніжний,чистий...
Коли надумаєте схаменутись
Стисне серце в грудях
Дорогою в домівку повернутись
І здивуватись людям
Що стоять на твоєму подвір*ї
Наповнені смутком
І з криком згадаєш повір*я
Як бачиш на воротах мамину хустку
Біжиш у дім
А розум вірити нехоче
Та сам ти впевнився у тім
Що вже закрились очі...лагідні ті очі...
Ти мчиш до неї перелітаючи пороги
А душу роздирає крик
Кидаєшся до мами в ноги
Пробач, о нене!Як я міг...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308434
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.01.2012
автор: Турист