Злого терня прах
Ми втираєм в очі
Щоби потім , в снах
Не зустріти ночі
Здобутки вічності – немічні
Й крихкі мов графіт
Присівши під верби , по ближче до узбіч
Лиш тінь і пил окутають мов пліт
Крижана крихта совісті
Нестерпно свербить в середині
Погашена пам'ять у поташі
Колись реінкарнується в слині
В сльозах , у посмішках , чи криці
Довершено згноївши зло
Терпке й солодке – смак лакриці
А з неба хлинуло вино
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308058
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.01.2012
автор: Андре Ільєн*