Легко , тихо і боязко
Сомельє дегустують душі
Мхи цвітуть на зміну проліскам
Їх парфуми уже позабуті й десь заблудші
Дегустуючи душі юні
Цукрові і зовсім без солі
Мармеладу смак й сулугуні
Приховають судини болі
Але їм не сховати погляд
Мимовільний , чи не винний
Одкровення відвертий догляд
Потойбіччя сміх сокровенний
Душі знані вже дегустуючи
Ні , не ті , що трухою в старість
Але ті , що життя вже знаючі
Не кидають його на марність
Кожен маючи власну душу
Се б то янгола – охоронця
Що для нашої долі щастя лє
Має власного сомельє
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307567
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.01.2012
автор: Андре Ільєн*