… торкатись неба руками

…  і  плоть  з  штрих-кодом  над  бровою
…  й  пляшковий  погляд  з  прозорістю  скляною                                                                                                        
Сюїти  ,  імпрези  ,  чи  звичні  посиденьки
Зіллються  у  комок  варення
І  в  дим  здійметься  усміх  терпкий
Бо  ж  автобани  заростають  терням
Заборонено  торкатись  неба  руками
І  очам  плакать  сльози  солоні
Ще  не  бажаю  сплітати  дні  з  світами
Бо  ж  ховатись  потім  за  чужі  долоні
…  і  тіло  окисле  й  поржавіле  за  молоду
…  й  кам’яний  порух  з  важністю  граніту
Саквояжі  ,  сумки  й  вокзальні  валізи
У  усе  це  ,  цей  світ  не  влізе

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307412
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.01.2012
автор: Андре Ільєн*