Зникнуть сварки , наче марки
З давно надісланих листів
Звичні знаки – неба злаки
Не розповідають снів
Слів не варто промовляти
Очі й серце скажуть все
Підсвідомо винуваті
Вибачаю , вибачте
Неадекватності немає кратності у новім ракурсі
Зустріти б власну тінь
Примхливі постаті на цноти постелі
Будуть розстріляні близь стін
Дебелими думками обклавшись мов тілами
Не розпізнавши зради , кривди поради
Здавались істинними світлими
Й ставали вже собі самі огидними
Як чекали ці хвилини нас
Гілляччя променів тереблячи мов вервечку
А сонце-місяць пан , як й вчора зорі-зблідлі пас
Складавши потайки і долю , і не долю у наших буднів торбочку
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307411
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.01.2012
автор: Андре Ільєн*