Кружки кружляють круки.
Крові жадають, чи кари.
Осокорів усохлі руки,
Наче звуки
Замерзлих сонетів,
Зціпеніло чекають смерті;
Хто грішив, то чекає муки,
Хто палив, то слави чекає.
Люто вихор шматує простір
І вчорашню бульварну газету.
Літо змито з бачка клозету.
Ми ж бо гості...
Чекаю на муки
Бо грішив. Не чекаю слави.
Кепські справи –
Не втікаю, чекаю в покорі.
Он над паліччям осокорів,
Мов конвойні, кружляють круки...
2004 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307328
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.01.2012
автор: Олексій Ганзенко