Користі сповнена, лімітна.
Розноситься лиш пахоть злата.
Ще діти? Та вже ні, розкриті.
Дорослі сиві немовлята.
І не до того ,щоб і в небо,
Та й на землі вже тиснуть крила.
Вона говорить, що богемна,
А він від цього лиш марніє.
Нерозмальовані ще душі,
Ще недоспівані всі барви.
Ось так буває, що і друзі,
Коли давно між ними сяйво.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307274
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.01.2012
автор: Нюта С.