Вечір, а завірюха лиш проснулась.
Із вітром танго завела.
Розтанцювалась, розбушувалась.
І білі коси розплела.
Ними садок вже обіймає.
І чути сонне його зітхання.
І знов сміється й вередує:
"Танцюємо аж до світання"
Не дам нікому я заснути.
До всіх я в гості завітаю!
Старається нікого не забути.
Біжить вже в ліс,спішить до гаю...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306871
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.01.2012
автор: STRANIERA(Кошіль Надія)