У тебе — сніг, а в мене — осінь
Із листопадними вітрами.
Ще не награлась листям й досі —
Перевертає світ ногами.
І не зважає на морози,
Що мружать хрумко-білі вії,
Не мають значення погрози,
Коли в душі цвітуть завії.
У перших подихах світанку
Шукають душі переправи…
Ми кожен день, прожитий зранку,
Вимірюємо в ложках кави. 12/10/15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306822
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 16.01.2012
автор: Lana P.