Реформи.
Блиск в очах, що стане матовим.
Для форми,
Посміхнися в об’єктив
І хто хоч щось від інших вимагатиме
Ковтатиме гіркі пігулки слів.
Сторонній.
Відійде, не привітаючись.
Односторонній – має інший бік.
Якщо він крок сповільнив, озираючись,
Тримай його щоб він, либонь, не втік.
Велика втіха –
Втримати і стиснути,
Щоб побіліли пальці. Й день як ніч.
І сколихне сухим раптовим вистрілом
Хтось сірий ряд зневірених облич.
Реформи.
Завжди чинять тільки силою
Для норми.
Ми нормальні – світ наш ні
І натовп вже ненависть свою стримує
В урбаністичнім сірім полотні.
Годинник ритм знайомий відбиватиме
Й у скронях пульсуватиме вино
І хто хоч щось від інших вимагатиме
Буде залежним. І підЕ на дно.
Реформи.
Це піти. І хтось казатиме:
Може це краще, як сторонні йдуть?
Бо ж ящо довго хтось когось триматиме
Залишиться одна безсила лють.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306723
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.01.2012
автор: NNNP