Затамованим подихом, ніжно
я лягала в твої долоні.
Поцілунком святим і грішним
опускалась тобі на скроні.
Розливалась теплом по тілу,
огортала любов’ю душу.
Від тривог і негоди гріла
біля серця, щоб сон не рушить.
Чаклувала щасливу долю.
І щоб спрагу утамувати –
знов до тебе неслась, на волю!
А ти взяв і поставив грати.
(Вірю, ти не подумав, милий, що так швидко почну згасати.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305902
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.01.2012
автор: Діана Сушко