Усі тепер втомилися кохати.
Кохати щиро, так, як і колись.
Не вміє дехто вже тепер літати -
Під крилами любові втратив вись.
Чоловікам бракує сили волі.
Як щось робити - краще тут застріль!
За гроші куплять подарунки кволі.
В серцях розруха, зрада, гострий біль.
Пробачте нам, жінки, що ми втомились.
Наш фенікс ще постане у вогні.
І прийдемо до Вас, як Ви молились -
З характером, на білому коні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305852
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.01.2012
автор: Андрій Конопко