Сумніви , чом турбуєте мій розум
Ваша сутність сіріша всіх тіней
Погляди ваші сповідують загрозу
Ви початок і кінець не правильних ідей
Сумніви – діти радості й нещастя
Скільки вас у тенетах наших днів
В вас є все : є і щастя , і напастя
Я б во вік вас зустрічати не хотів
Сумніви , вижену вас з звивин мозку
Я ж живу по суті наче ж правильних речей
Ідіть геть , не наказую й не прошу
Розчиніться в темряві ночей
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305787
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.01.2012
автор: Андре Ільєн*