Стеля,
Під якою
Голосно стеляться поверхи.
Стеля,
Над якою вмирають
Муркотіння котів,
Збентежені тремтінням казковим,
Нечутним рухом
Пухнастих грайливих хвостів
Стеля
З блідими усмішками
Худорлявого спокою,
Увінчана лампочкою
Як короною,
Почуває попередній крок
Людини, що всілася
На стільці
Як на троні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305557
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.01.2012
автор: Харіс