Вокзальне

1

Люблю  вокзали  –  солод  і  сміття.
Дитина  плаче    та  гармошка  грає,
І  димно,  і  ніхто  тебе  не  знає;
І  пахне  пивом,  але  потом  дужче,
І  все  минає,  бо  усе  минуще…
Крізь  вітер  скло  –  то  малолітній  варвар.
І  яблуко  розчавлене  об  мармур…

                                     2

Десь  при  вікні,  край  лавки
Вранішнього  швидкого
Хтось  відшукає  скалки
Серця  мого  живого.
Десь  у  куті,  край  лавки,
В  видимленій  плацкарті,
І  не  зібрати  скалки,
Не  віднайти  на  карті…

                                       2005  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305491
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.01.2012
автор: Олексій Ганзенко