як мені набрид твій образ перед собою
постійні думки і надії,
досить уже. наївся тобою
тепер я впевнено піду до мрії.
всюди спогади з твою любов'ю
мерзенні, болючі,
я іншу долю замовлю
де квіти гарні, і не колючі.
як дурень малював рожеві світанки
під серцем грів я надію
а ти з другим кохалась, затуляла фіранки
та я не такий... я так не вмію.
важко було, боляче, не спорю
і ночі безсонні, сигарети до ранку
та я лиш одне в Бога молю
щоб зі сльозою згадала... першу ніч
нашу до ранку....
я хочу щоб тобі було стидно і погано
щоб душу розривало на куски,
щоб пожаліла, коли розійшлися ми рано
як будеш збирати чужі по домі носки.
а я на зло тобі, буду щасливий
дім, робота, вірна дружина,
для неї буду - я особливий
"Ти найкращий" - скаже рідна дитина.
ти просто зупинка на моєму шляху
просто досвід.. чи лівій поворот,
ти не змогла зупинити мою ходу
а світ круглий, і він може зробити
все на-оборот...
мій гріх лиш в тому, що кохав
пестив, цінував,
із змією на грудях ночами засинав
а зранку знову обіймав і цілував...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304422
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.01.2012
автор: oleg lytvin