Від першої іскринки й до кінця
Горить свіча, не знаючи прегради.
Боготворить вона свого творця,
Проходячи крізь темряву і грати.
Так медсестра, вдягаючи халат,
Уже ніколи справи не полишить.
У стінах увіковічених палат
Творить дива і розбиває тишу.
Горить свіча – і медсестра в роботі,
Допомагає всюди й повсякчас .
Проходять дні її в отій турботі,
Вона живе лише заради нас.
І хочеться сказати від душі –
Побережім вогонь цього знамення.
Допоки манять свічками лучі,
То й досі є у медсестри натхнення
17.04.10
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303612
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.01.2012
автор: mari4ka