І критику я Вашу розбираю.
Я сам щодня себе б'ю у живіт.
Та мушу ще обмежитись до краю,
Щоб не зламали Ви ідеї пліт.
Не раз я чув, що мої вірші в'ялі,
І це не додає мені снаги,
Та то рекли пустоголові лялі,
Хоч їх слова, як гострі батоги.
Смаки й ідеї - різні на цім світі.
Єдине, що єднає - то біда.
Біда, що ми залазимо у сіті,
Де наша правда - то лиш лобода.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303390
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.12.2011
автор: Андрій Конопко