Стрибає ручка на листок,
Гаряче серце ледве диш.
І знову я в майбутнє крок
Роблю. Я знов при свічці пишу.
Сум’яття б’є гарячих днів,
Вгамуйтеся – яка надія?
Від цих думок, від цих віршів
Це вже залежність. Тяга. Мрія.
Всмоктати у слова єство,
Яке не знає звична мова,
І мати дивне торжество –
Миттєве. До нового слова....
Вловити щастя без мети,
Вілляти в думку незбагненне....
Дарма що Музі треба йти –
Вона вже знищила даремне....
І дивну тягу до віршів,
Залежність, щиру ейфорію
Вже не заллє та пустка днів,
Яка в собі втопила мрію...
І новий віртуальний світ,
Нова планета із-під ручки,
Буде крутитись безліч літ,
П’янке творіння самоучки....
Я попрощаюсь і піду,
Немов із Музою награлась.
А ви куди навстріч дощу?
Я тільки з свічкою прощалась...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303048
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.12.2011
автор: Оля14