сонет 92 Нуль о'клок

Я  слухав  все  один  репертуар:
Одвічну  пісню  заполОнених  гармоній.
Між  нотами  стабільний  інтервал
В  життя,  мільйони  спалених  калорій.

Я  слухав,  поки  зупинився  час  –  
Секундомір  ще  не  відліченої  ери,
І  поки  сам  собі  не  скажу:  “пас”,
Собі  й  дівчатам  із  Венери.

Ти  не  така,  я  не  влізаю  у  деталі,
Не  ставлю  ультиматуми  на  безкінечний  лік.
Я  на  долоні  у  дзеркальній  залі
І  поглядами  заганяюся  в  тупік.

Все  зачинилося  в  один  замок  –  
Зупинка  часу  –  нуль  о’клок.

28.12.11

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302925
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.12.2011
автор: Million Dollar Boy