Роса на склі і постріл в небо
Спливав поволі час
А десь на дні , в середині тебе
Немає просто фраз
Є лист без відповіді
Й безслівна мова
Й печальні оповіді
Без жодного слова
Пісок у руці , не стане каменем
Йому судилось жити
Серце поранене , безжальним холодом
Спроможне тіло вбити
Лити за край тривогою
Не знаючи свого шляху
В безвиході та без спокою
Пізнає істину просту
Не варто шукати долі
Як тінь вона крокує поряд
Вона ж сама в неволі
Чекає рідний погляд
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302590
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.12.2011
автор: Андре Ільєн*