На околиці , серед сонних сірих будівель
Там де день допиває свій ель , з посмішкою на лиці
Шелест , тихий сонцю крок
Небу шлях до зірок , знаєш
За обрієм німий небозвід
Добрий день тобі світ
Посмішка , як лінь
Спокушає тінь
У теплих стінах , шепіт струн порваних
Й злегка оп’янілі голоси
Порушать спокій монотонний домів безбарвних
Й хай не на довго , але змінить полюси
Не знайомі , рідні і напів відомі очі
Рівно так , як теми і тіла
У прозорих клубнях диму пролітають дні і ночі
І здається , що горя нема
П’ять днів на тиждень
Майже триста на рік
Звичні будні , каламутні
Ріки поглядів й думок потік
Та все ж існують в тиждень два дні
Яких у році всього лиш близько ста
Стрімкі , бурхливі вихідні
Що тішать сподівань міста
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302404
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.12.2011
автор: Андре Ільєн*