Терпкість суботніх слів нагадує душі контузію,
Зрікаюсь в котре від фарфорових ідей,
І навіщо я створила собі мережкову ілюзію!?
Тепер ховаю погляд від сторонніх очей…
І сором викручує так безжально руки спазмами,
Розказати,ні,боюсь втратити штучну гармонію,
Розбилась об життя розсипалась пазлами…
Запізно я вже зіграла заключну симфонію.
Іі дорога одна написана білими титрами,
В пустоту,натикану нікому непотрібними цифрами…
Кому потрібні фальшиві титули,
Коли душа уламками..їй піти нікуди…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302266
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.12.2011
автор: MADLEN