Цей день я іменем твоїм зову:
Любове, преблагословенна і пречиста,
З’явилась ти розп’яттям на снігу,
Прийшла осіннім пізнім падолистом.
Сльозою заіскрилась у душі,
А в серці - веселковим водограєм,
Зимою лютою в квітучому вінку
Серед пустелі ти здавалась раєм.
Цей день я іменем твоїм зову,
І в вічності я буду пам’ятати
Цілунок твій і твій прощальний крик,
Любове, ненароджена й розп’ята!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301804
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.12.2011
автор: Ольга Струтинська