Ангели

Твій  Ангел  завжди  буде  поруч,  –
Нашіптує,  оберігає,  захистить  –
Чи      застереження  слова  підкаже,
Чи  настанови  дати  поспішить,
Чи,  може,  й    часткою  твоєю  стане
І    підбадьорить,  і  утішить,  і  простить…

Ти  тільки  дай  йому  можливість
Дай  шанс  не  канути  йому  у  небуття…
Щоб  міг  тебе  завжди  оберігати,
А  чи  втручатися    в  твоє  буття,
Щоб  пильно  і  над  прірвою  стояти
При    небезпеці  і  загрозі  для  життя…

Та  хто  ж  вони?  Чому  в  потребі
Спішать,  летять  на  серця  клич?
Чому  відповідають  на  молитви…
І  що  на  думці  в  них  лежить?
Чому  присутній  хоч  не  кличеш,
Чому  так  просто  захистить?..

Вони  як  промені  від  сонця.
Бог  їх  створив  в  служіння  нам!
Їх  існування  –  відповідь  молитві
Що  на  землі    звучить  і  тут  і  там…
Це  єдність    і  матерії,  і  духу…
Живуть  допоки  й  необхідні  нам!

Вони  для  нас  –    це  частка  Бога,  
Що    в  кожному  із  нас  і  діє,  і  живе…
Божественная  і  святая  іскра,
Що  попростати  знову  нам  дає,
Очікувати  нам,  а  чи  молити…  
Прийде  на  допомогу  щиро  позове!

Проси  завжди  їх  сотворити  благо,
Що  шкоду  людству  зайву  не  несе,  
Не  суперечить    Божим  планам,  
З  мораллю  в  розріз  не  піде…
Для  себе,  а  чи  навіть  інших  –
Молитва  ця  не  пропаде!

Якщо  не  кличеш,  не  благаєш
Вони  не  втрутяться  в  твій  світ…
Якщо  бажань  чи  мрій  не  маєш,
Не  починають  свій  політ,
Бо  молитов  твоїх  чекають,
Щоб  вберегти  твій  власний  світ…

Посланник    Ангел  світу  Духа,
Він  в  небесах  мільйони  літ…
Тому  природно,    лине    в  душі,
Думки  де  й  помисли  ясні,
Де  почуття  у  згоді  з  духом  –  
На  їх  цілком  цей  схожим  світ!

Їм    добре,  де  любов  і  щирість,
Де  почуттів  стрімкий  коловорот
В  оточенні  думок  і  мрій  щасливих,
Все  більше  виника    веселих  нот  –
Звільнись  від  гніву  та  роздратування,
Ти    під  крилом  божественних  щедрот!

Спілкуйся  з  Ангелом  частіше
Не  уникай  чужих  ти  і  своїх  проблем
Як  з  другом  вірним,  добрим    поділися
І  слухай  слів,  орошених  вогнем.
Чекай  же  мовчки    тих  думок,
Що  Бог  дарує  як  новий  урок…

Як  висхідна  спіраль  чарівна,
Твій  дух  до  Ангелів  злетить,
Як  птах,  з  тенет  що  стрімко  рветься,
У  вись  стрілою  поманить…
Ти  ж  позитивом  освятишся,
Щоб  відновити  Неба  мить!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301794
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.12.2011
автор: Lilafea