Комок із смаком гіркоти
так легко відчувається...
а спогади з ароматом самоти
так важко забуваються..
Мені вже хочеться іншу запросити
до себе, до свого дому..
А може?... а може вдасться полюбити,
поговорити, запропонувати рому...
У квартирі куди не гляну -
повсюди спогади, усюди ти,
блін, ну просто в'яну
тут де були.. де щасливі були ми...
І фото ці..з обличчям радості
посміхаються так гарно...
знаєш, інколи хочеться сказати гадості...
але що поможе... марно....
Заходжу в ванну, пінка для бриття..
Ти її купувала...
і тут би яду... і з головою в забуття
щоб душа твоя мерзенна, хоч разок згадала...
у кімнаті в мене, маленьке таке сердечко...
це був день Валентина..
Я знаю що в унітаз пішло моє колечко
люблю тебе... але ти ск..тина.
Не навчився жити ще без тебе,
Фільм, диван, і пляшка рому..
Ти знаєш.. а ніхто не винен в цьому...
що я ставлю крапку, а серце моє кому......!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301512
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.12.2011
автор: oleg lytvin