ВОВКИ

Порочних  днів
Утішені  думки.
З'їдає  совість  ртуть
Із  кожних  аур.
Очиська  сльози  ллють
І,  як  вовки,
Вгризаються  у  долю:
Ваууууу!  Рррррррр!
У  губ  незаціловані  кутки.
Усмішок  гра.  Незла.
Маленькі  люди
Із  Божої  солодкої  руки
Чекають  чуда.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301499
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.12.2011
автор: Келя Ликеренко