Згадай мої слова... Або не згадуй,
нехай горять в зіницях міражі.
Для чого нам така смертельна правда, -
мовчи. Мовчи... Нічого не кажи.
З тобою нам, одначе, не звикати
в одну ріку вже вкотре увійти...
І я переживу якось цю втрату,
й якось переживеш цю втрату ти.
Згадай мої слова... Або не згадуй, -
нема для мене більшої ваги
як тільки закувати в серці правду,
як чорну землю сковують сніги.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301491
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 21.12.2011
автор: Halyna*