Слова
колишуть серця гами,
Вітрами
розносять сон у далечінь —
Тінь
падає на віщі роси,
Грози
моросять зорі вартові.
Звій
меди у ніч із вій —
Твій
щоденний гріх.
Сміх
у диханні дібров,
Знов
клекоче синню бурелов —
Кров
кипить. Розвіялась жарина.
Неспинно…
слова — сирена в спокій,
Доки
життя мандрує. Грій
Свій
ряснистий новий день.
«Дзень…» —
блукає музика світами
З нами
слова летять у вітер —
Жити —
слова колишуть гами —
З нами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301134
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.12.2011
автор: *SELENA*