Любов'ю я жила і жити буду
до мого краю, рідної землі.
Моє походження ніколи забуду.
Гордо пишаюсь ним на чужині
Лиш цій любові оду я складаю.
Через роки як скарб її несу.
З неї одної сили почерпаю.
Завдяки їй надією живу.
Я вірю, що прийде свята година.
І Україна знову зацвіте.
Навік з'єднається великая родина.
Зерном добра і щастя проросте.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300904
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.12.2011
автор: STRANIERA(Кошіль Надія)