Коханням зболена душа,
Та все ж надії не втрачає.
Сполохається як пташа,
То в піднебессі знов літає.
І скільки б не судилось їй,
Кохати, а тоді страждати.
Прошепочу, ти не посмій,
У когось щастя забирати.
Коханням світяться зірки,
Й моргають нам по - серед ночі.
А в голові одні думки,
Заглянути у твої очі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300652
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.12.2011
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)