Минуле завжди повертається,
до серця в хвилюючих спогадах:
що зроблено,те не стирається ,
не зроблене ж, крається в здогадах.
Три слова, не сказані в юності,
не смілі, невчасно схвильовані,
болять,мов би зараз,без давності,
і діду старому ,знервовано.
А може,це щастя прогавлено,
а потім, даремні ті пошуки,
в єдину миттєвість покладено,
в одному щасливому кошику?
Ніколи не матимем певності,
бо в долі немає повторення,
та хочеться жити без ревності,
й не тривожити минуле розкаянням...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300242
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.12.2011
автор: Межа реальності