Які ми безмежно далекі:
Між нами уже не роки,
А діти не наші, мов теки
З теплом від чужої руки.
І якось змінилися риси,
Що начебто рідні були,
І десь подівалися ризи,
Що нас повінчати могли.
Як сон, промайнуло кохання:
Було - не було... Не було.
Бо десь заблукало прохання
Про те, щоб воно не пішло.
Чому ж ми чужі і далекі,
Навіщо було тєє все?
І де заблукали лелеки
З курликом щасливих пісень?
Мій Боже, твій іспит жорстокий
Навіщо? Яка його ціль?
Життя пропливає потоком
У черзі знецінених цін.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299957
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.12.2011
автор: Konst